Літературне слововживання

АПОГЕЙ, ПЕРИГЕЙ

АПОГЕЙ – ПЕРИГЕЙ Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс). Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).
Ещё