Літературне слововживання

ЩОДАЛІ, ЩО ДАЛІ

ЩОДАЛІ – ЩО ДАЛІ Щодалі, присл. Дедалі. Щодалі все більше людей прибувало (Леся Українка); Щодалі від центру дрібнішають будинки і нижчають церкви (П.Панч); Але щодалі – все повільніше ходив його пензель по полотну (А.Головко). Що далі, спол. з присл. Гарна країна! А ще ж то кажуть, що далі вона ще краща (Леся Українка); Справді, помітно було, що далі розмову продовжувати незручно (О.Соколовський); Люди коло багаття розповідають усякі бувальщини, й що далі заходить ніч і більше змагає сон, меншає жартів, стихає сміх, і розповідь переходить на страшне (Б.Антоненко-Давидович); Що далі було, вас цікавить? Усього бувало: і втіхи, і гіркоти зазнавали (О. Ковінька).
Ещё