Літературне слововживання

ХАРАКТЕРНИЙ, ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ

ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимова, характерна хода. Характерний, розм. Який має твердий, вольовий характер; упертий, примхливий, сердитий. – Ти Гані не знаєш. Тиха і покірна, але характерна (Б.Лепкий). Характеристичний. Який випливає з характеру когось, чогось, характеризує когось, щось; характерний: характеристична прикмета, характеристична мова, характеристичний факт, характеристична ознака. Між бровами зарисувалася характеристична складка (Б.Лепкий).
Ещё