Літературне слововживання

ФЕНОМЕН, НОУМЕН

ФЕНОМЕН – НОУМЕН Феномен, -а. У філософії – явище, в якому спостерігається суть чого-небудь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова людина: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох.: феноменальний (феноменальний слух, феноменальна людина), феноменалістичний. Ноумен, -а. У філософії – те, що осягається тільки розумом; те, що нібито перебуває по той бік явищ і становить непізнаванну сутність; "річ у собі". Пох. ноуменальний.
Ещё