Літературне слововживання

ТЬМЯНІТИ, ТЬМЯНІШАТИ

ТЬМЯНІТИ – ТЬМЯНІШАТИ Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П.Колесник). Тьмянішати. Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Тулуб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало, тьмянішало (Є.Гуцало).
Ещё