Літературне слововживання

СПАДКОВІСТЬ, СПАДЩИНА, СПАДОК, СПАДКУВАННЯ

СПАДКОВІСТЬ – СПАДЩИНА, СПАДОК – СПАДКУВАННЯ Спадковість, -вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість. Спадщина, рідше спадок, -дку. 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи: одержати (дістати) в спадщину, батьківська спадщина. 2. Явища культури, науки, побуту тощо, що залишилися від попередніх діячів: культурна спадщина, літературна спадщина, одержати (дістати) в спадщину. Спадкування. Одержання спадщини від когось; перехід майна померлого до спадкоємців тощо: право спадкування.
Ещё