Літературне слововживання

ІСТЕРІЯ, ІСТЕРИКА

ІСТЕРІЯ – ІСТЕРИКА Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі: воєнна істерія. Істерика. Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний).
Ещё