БАГАТТЯ

р. мн. -ать. Переважно те саме, що вогнище (запалена купа дров, віття тощо). На далекому обрії засвітилося багаття – то пастухи розпалили вогнище, картоплю печуть (Г.Хоткевич); Відпочивають донці перед походом: хто спить просто неба, хто гріється біля багаття (Р.Іваничук).

Літературне слововживання 

БАГОР, БАГЕР →← БАГАТО...

T: 0.091233578 M: 3 D: 3