БАГАТИР, БОГАТИР

БАГАТИР – БОГАТИР Багатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багатирський. Богатир, -я. Герой, надзвичайно хоробрий, мужній і сильний воїн; переносно – дужа, працьовита, відважна людина; велична споруда; могутня тварина, рослина: казковий богатир, дуб-богатир. Сагайда з’явився в роті, як богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї (О.Гончар). Пох. богатирський.

Літературне слововживання 

БАГАТО →← БАВОВНЯНИЙ, БАВОВНИКОВИЙ, БАВОВНИЦЬКИЙ

T: 0.094035743 M: 3 D: 3