ШУМОВИННЯ

I 1. Піна, що утворюється від сильного коливання, бовтання, кипіння, бродіння тощо. Лягало за кормою шумовиння (Л.Первомайський); В дійниці попискує вкрите шумовинням молоко (М.Стельмах); Дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Я.Качура). 2. Сусальне золото. II Шум. Довгенько мати стояла біля вікна, вслухаючись у шумовиння хуртовини (Є.Кравченко); Сани вихопилися на височеньку греблю і зразу ж потрапили в шумовиння вітрів (М. Стельмах).

Літературне слововживання 

Щ →← ШУМНИЙ, ШУМОВИЙ

T: 0.086900245 M: 3 D: 3