ШУМНИЙ, ШУМОВИЙ

ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. 2. Наповнений шумом, пожвавленням; неспокійний: шумний майдан, шумне місто, шумне життя, шумні приголосні (у лінгвістиці). Шумовий. Пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Вж. зі сл.: оркестр, прилад, музика, ефект, номер, оформлення.

Літературне слововживання 

ШУМОВИННЯ →← ШУМІТИ, ШУМУВАТИ

T: 0.079107784 M: 3 D: 3