ЧЕТВЕРО

чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо четверо; нас було четверо. Пор. двоє.

Літературне слововживання 

ЧИЙНЕБУДЬ, ЧИЙСЬ →← ЧЕРНИЦЯ, ЧОРНИЦЯ

T: 0.10169853 M: 3 D: 3