АГА

I аги, д. ім. азі, ім., ж. Безхвоста тварина родини жаб. II виг. Виражає здогад, згоду, подив, а також заперечення, погрозу тощо. Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. "Ага! Це ж і є Ворскла " (І.Багряний); – Ага! – усміхається вже Самоцвіт. – Боїтесь.. Не треба мудрувати, от що! (В.Винниченко); – Ага, мовчите! Підібгали хвоста!(О.Довженко). III аги, д. ім. азі, ім., ч. Офіцерський титул в Османській імперії; в сучасній Туреччині – заможний землевласник. Нерідко хан з агами й мурзами їздив через козацький табір до гетьмана на прогулянку (О. Соколовський); На одній стіні висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи (Д. Мордовець).

Літературне слововживання 

АГЛО... →← АГІТ...

T: 0.1132077 M: 3 D: 3